Під час краєзнавчої експедиції, яка відбулась 20.02.2024р., учасники громадського руху "Korbut Travel" виявили в селищі Підгора, що входить до складу Марганецької ТГ, старовинний вулик, який зазвичай можна побачити в історичних фільмах або на старовинних світлинах.
Вулик борть виявлений під час краєзнавчої експедиції
Цей вулик ми виявили у місцевої мешканки с. Підгора - Марії Харитонівни, з якою учасники нашого товариства знайомі вже понад рік та підтримують дружні відносини. Марія Харитонівна, знаючи нашу жагу до природних та історичних об'єктів, запросила відвідати горище свого будинку та подивитись на старі предмети, де і був виявлений даний експонат.
Марія Харитонівна розповідає про те, що її батько - Харитон Земляченко мав колись в степу ділянку землі. Також займався бджолярством, мав вулики, тому медом у сім'ї ласували майже постійно. Марія Харитонівна й сама дуже працьовита, говорить, що не може всидіти без діла.
Цікаво, що раніше такі колоди зазвичай кріпили на високих та міцних деревах, щоб туди прилетіли бджоли, а колода стала їх домівкою. Тому сучасні пасічники відмічають те, що треба мати величезну фізичну силу, щоб закріпити на дереві такий вулик - борть, а потім своєчасно обслуговувати його.
Марія Харитонівна розповідає про те, що її батько - Харитон Земляченко мав колись в степу ділянку землі. Також займався бджолярством, мав вулики, тому медом у сім'ї ласували майже постійно. Марія Харитонівна й сама дуже працьовита, говорить, що не може всидіти без діла.
Цікаво, що раніше такі колоди зазвичай кріпили на високих та міцних деревах, щоб туди прилетіли бджоли, а колода стала їх домівкою. Тому сучасні пасічники відмічають те, що треба мати величезну фізичну силу, щоб закріпити на дереві такий вулик - борть, а потім своєчасно обслуговувати його.
Марія Харитонівна та Мар'ян Корбут
Історична довідка
У давнину люди просто вистежували гніздо, коли закінчувався взяток (здобич, яку беруть бджоли з квіток медоносних рослин), і видовбували з нього солодкий продукт, часто при цьому знищуючи і комах, і саме дупло. Таке полювання значно вплинуло на чисельність диких бджіл, тому пізніше довелося освоювати ліси вглиб, обживаючи разом із тим нові землі.
Спочатку борть була штучно зробленим в ростучому дереві дуплом, пізніше бортю стали називати також дуплянку, прикріплену на дереві. Бортництво — найдавніший етап в розвитку бджільництва. Для нього характерне те, що знайдені в дуплах дерев гнізда не розорювали, як раніше, а стали зберігати, залишаючи для перезимівлі бджіл запас меду. Для збільшення числа бортей в деревах розчищали старі дупла, спеціально видовбували нові або виставляли на дерева колоди із штучно видовбаними дуплами (дуплянками).
У давнину люди просто вистежували гніздо, коли закінчувався взяток (здобич, яку беруть бджоли з квіток медоносних рослин), і видовбували з нього солодкий продукт, часто при цьому знищуючи і комах, і саме дупло. Таке полювання значно вплинуло на чисельність диких бджіл, тому пізніше довелося освоювати ліси вглиб, обживаючи разом із тим нові землі.
Спочатку борть була штучно зробленим в ростучому дереві дуплом, пізніше бортю стали називати також дуплянку, прикріплену на дереві. Бортництво — найдавніший етап в розвитку бджільництва. Для нього характерне те, що знайдені в дуплах дерев гнізда не розорювали, як раніше, а стали зберігати, залишаючи для перезимівлі бджіл запас меду. Для збільшення числа бортей в деревах розчищали старі дупла, спеціально видовбували нові або виставляли на дерева колоди із штучно видовбаними дуплами (дуплянками).
"Вечер. Пасека"
1898р.
Оселялися комахи найчастіше в соснових дуплах. Часом це були дерева, де вигнила середина чи в яке вдарила блискавка, утворивши ущелину. Це ідеально підходило для «побудови житла» диким бджолам — вони ніби «зашпакльовували» прополісом дірочки, захищаючись від інших комах, запах живиці сприяв активному роїнню, а соснове дерево, маючи природну смолу, служило додатковим утепленням взимку. Для дерева таке «заселення» мало свої переваги — не було гниття та пошкодження основи, бо віск і прополіс, які виробляють бджоли, мають дезінфікувальний ефект для середовища.
Пізніше для добування меду бджіл «прикурювали» — заспокоювали за допомогою диму. Промисел був доволі хаотичним та нераціональним, а тому з часом утворилися більш практичні форми добування. Спочатку борті просто привласнювалися: той, хто першим знаходив гніздо, робив мітку на дереві, а тому за звичаєвим правом ніхто більше не зазіхав на ту борть, а «власник» уже піклувався про свій вулик.
Де ля Фліз. Бортники з Вільшанки (1854)
На Русі бортництво мало велике господарське значення й охоронялося законами.
Ближче до XVII століття з'явилася ще одна форма бортництва — колодна. З поваленого бурею дерева відокремлювали бджолине гніздо. Прилаштовували його в лісі на інше дерево або ж складали серед оброблених колод на лісових пасіках, а пізніше стали виготовляти такі колоди самостійно та поселяти туди бджіл. Колоди вважалися найзручнішим та найкращим способом добування меду, навіть після винайдення рамкового вулика.
Пізніше для добування меду бджіл «прикурювали» — заспокоювали за допомогою диму. Промисел був доволі хаотичним та нераціональним, а тому з часом утворилися більш практичні форми добування. Спочатку борті просто привласнювалися: той, хто першим знаходив гніздо, робив мітку на дереві, а тому за звичаєвим правом ніхто більше не зазіхав на ту борть, а «власник» уже піклувався про свій вулик.
Де ля Фліз. Бортники з Вільшанки (1854)
На Русі бортництво мало велике господарське значення й охоронялося законами.
Ближче до XVII століття з'явилася ще одна форма бортництва — колодна. З поваленого бурею дерева відокремлювали бджолине гніздо. Прилаштовували його в лісі на інше дерево або ж складали серед оброблених колод на лісових пасіках, а пізніше стали виготовляти такі колоди самостійно та поселяти туди бджіл. Колоди вважалися найзручнішим та найкращим способом добування меду, навіть після винайдення рамкового вулика.
Зсередини вулику
В Україні найбільше славились бортництвом Чернігівщина, Полтавщина і Катеринославщина (тепер Дніпропетровська обл.). Довгий час це була одна із зон найрозвиненішого бджільництва. Бортництво дожило в лісах Волині, північної Чернігівщини та північної Київщини до початку XX століття.
Ще одна картина пасіки
Відродженню майже забутого ремесла в 90-х роках XX століття сприяла економічна криза та припинення роботи колгоспів. Це змусило частину поліщуків звернутись до ремесла пращурів. Так бортництво фактично було відроджене з небуття.
Мало тепер кому відомо про те, що борництво було одним із давніх ремесел наших предків. Марія Харитонівна передала на зберігання нашому товариству цей історичний артефакт.
Джерело: Вікіпедія
Мало тепер кому відомо про те, що борництво було одним із давніх ремесел наших предків. Марія Харитонівна передала на зберігання нашому товариству цей історичний артефакт.
Джерело: Вікіпедія
Якщо Вам більше відомо про борництво пишіть на пошту: mariankorbut@gmail.com