Картину вдалось відтворити зі старовинної світлини 1912р., її було виявлено в архівах Ярослава Володимировича Мандзій, який практично все життя присвятив вивченню марганцевих рудників, шахт та кар'єрів. Автор проєкту - Мар'ян Корбут, художник - Анастасія Цибульська.
Історична довідка
Початок історії розвитку марганцево-видобувної галузі на території комбінату припадає на 80-ті роки XIX століття, коли на схилах берегів річки Солоної геолог Г. Федосєєв виявив на поверхні ґрунту поклади марганцевої руди. Влітку 1883 року експедиція Геологічного комітету, яку очолив гірничий інженер В.А. Домгер, провела більш повне їх дослідження.
"Шахта Покровського рудника 1912 рік"
Автор малюнка - Анастасія Цибульська
Після додаткових досліджень, проведених геологами А.Міхальським і М.Коцовським, тут була розпочата промислова розробка марганцевих руд. І в 1886 році засновано перший рудник «Покровські копальні». У перший рік його експлуатації було видобуто 4400 тонн марганцевої руди. У період з 1886 по 1908 роки в балці річки Солоної на схід від Покровських копалень виросли нові рудники. В 1892 році — рудник Брянського товариства, а в 1893 році — рудник Львова. У квітні 1896 року «Покровські копальні» орендувало акціонерне «Нікополь-Маріупольське гірничо-металургійне товариство», засноване американськими та німецькими капіталістами. У 1901 році видобуток руди склав 2,1 млн. пудів.
У 1934 році було створено самостійне рудоуправління — рудник ім.Орджонікідзе. У цьому ж році затверджений генеральний план будівництва на руднику нових промислових об’єктів і через рік введені в експлуатацію шахти №№ 1, 2, 3, 4, збагачувальна фабрика, прокладена залізнична гілка, що з’єднує рудник зі станцією Чортомлик.
До початку Другої світової війни рудник ім.Орджонікідзе видобував 30 відсотків сирої руди всього басейну.
До початку Другої світової війни рудник ім.Орджонікідзе видобував 30 відсотків сирої руди всього басейну.
Із листа В.А. Домгера:
«Дорогий мій любий друже Станіславе! Хотів, щоб ти хоч на мить уявив картину, де я нині знаходжуся і чим займаюся. Головне, на що я витратив так багато зусиль і енергії – досягнуто. В оголеннях балки Хоменної, де протікає річка Солона, знайшов манганову руду, що майже виходить на земну поверхню. Прослідкувавши за допомогою свердловин пролягання рудоносного шару понад берегами річки і на південь до шести верств по степу, прийшов до висновку – це справжня кладова мангану. Тут не тільки нам, а й онукам, правнукам вистачить її на сотні років».
«Дорогий мій любий друже Станіславе! Хотів, щоб ти хоч на мить уявив картину, де я нині знаходжуся і чим займаюся. Головне, на що я витратив так багато зусиль і енергії – досягнуто. В оголеннях балки Хоменної, де протікає річка Солона, знайшов манганову руду, що майже виходить на земну поверхню. Прослідкувавши за допомогою свердловин пролягання рудоносного шару понад берегами річки і на південь до шести верств по степу, прийшов до висновку – це справжня кладова мангану. Тут не тільки нам, а й онукам, правнукам вистачить її на сотні років».
Джерело:
www.dnipro.libr.dp.ua
pokrovgzk.com.ua
www.dnipro.libr.dp.ua
pokrovgzk.com.ua
Якщо у Вас є старовинні світлини рудників або кар'єрів, надсилайте на пошту: mariankorbut@gmail.com