Один із перших кам'яних хрестів мені пощастило побачити в старовинному селі під гарною назвою - Добра Надія, яке мало раніше назву - "Мис Доброї Надії". Село було розташовано в другому стані при Дніпровських плавнях і річці Джуган.
Так повелось, що наші пращури, починаючи ще з Запорозького козацтва раніше часто ховали своїх родичей та близьких на пагорбах балок та високих берегах річок. Не винятком стала й місцевість села Добра Надія. Два старовинних кладовища знаходяться на двух пагорбах, а розділяє їх балка під назвою Березнегувуата по якій колись протікала живописна річка і впадала у Дніпро.
Так повелось, що наші пращури, починаючи ще з Запорозького козацтва раніше часто ховали своїх родичей та близьких на пагорбах балок та високих берегах річок. Не винятком стала й місцевість села Добра Надія. Два старовинних кладовища знаходяться на двух пагорбах, а розділяє їх балка під назвою Березнегувуата по якій колись протікала живописна річка і впадала у Дніпро.
Загальний вигляд 27.04.2018р.
Основну частину кладовища займають старовинні кам'яні хрести кінця XIX cт. та початку XX ст., але є й більш сучасні поховання радянського періоду. За словами місцевих мешканців, неподалік кладовища знаходились каменоломні, де видобували вапняк. Цей ресурс використовували для побудови фундаментів споруд, парканів, а ще з нього вирізали кам'яні хрести.
Джерело: КАМЕНОЛОМНИ и РАЗРАБОТКИ ПРОСТЫХ ПОЛЕЗНЫХ ИСКОПАЕМЫХ 1894г.
Підтвердження того, що дійсно в селі Мис Добра Надії розташовувались каменоломні.
Кований старовинний хрест 07.05.2020р.
На кладовищі також знаходяться і ковані хрести, але їх залишилось дуже мало в порівнянні навіть з кам'яними. Кожен металевий та кам'яний хрест - це ручна неповторна робота.
Останній кам'яний хрест Федору Даниловичу Башлій 31.07.2020р.
Один із місцевих мешканців Доброї Надії - Іван Ігнатович розповів про те, що його колишній сусід, Федір Данилович Башлій, любив роботу з каменем, ще за життя він сам собі вирізав кам'яний хрест. Під кінець життя він наказав Іванові Ігнатовичу відвезти і встановити над могилою хрест, (який він самостійно вирізав із каменю) і щоб не міняли на плити. Федір Данилович прожив до дев'яносто одного року, пішов із життя 1992 року. За словами Івана Ігнатовича – вантажили кам'яний хрест чоловік шість. Звичайно, майже за 30 років, хрест сильно просів. Федір Данилович умів працювати з каменем, знав де вдарити, щоб той розколовся на частини.
Місцеві мешканці також стверджують, що на одному із старовинних цвинтарів у селі Добра Надія розташовувався фамільний склеп Яковлєвих. За часів радянської влади склеп було зруйновано. Також кажуть, що нащадки роду Яковлєвих приїжджали до цих країв.
Деякі люди вважають, що це кладовище Запорозьких часів, але це не є остаточним фактом, бо хрестів доби Запорозького козацтва нашою командою виявлено не було, якщо не брати до уваги ту обставину, що траплялись хрести без написів, які були стерті часом.
Місцеві мешканці також стверджують, що на одному із старовинних цвинтарів у селі Добра Надія розташовувався фамільний склеп Яковлєвих. За часів радянської влади склеп було зруйновано. Також кажуть, що нащадки роду Яковлєвих приїжджали до цих країв.
Деякі люди вважають, що це кладовище Запорозьких часів, але це не є остаточним фактом, бо хрестів доби Запорозького козацтва нашою командою виявлено не було, якщо не брати до уваги ту обставину, що траплялись хрести без написів, які були стерті часом.
Під час екскурсії 27.04.2018р.
Це місце, куди хочеться навідатись знову.
Якщо Вам відомо більше про старовинні хрести та історію села Добра Надія, пишіть на пошту: mariankorbut@gmail.com