Балки

Балка Березнегувата

Балка Березнегувата розташовується на Дніпропетровщині у Марганецькій ТГ та проходить через села: Новокиївка та Добра Надія. Назва дуже незвичайна для нашого краю, швидше за все пов'язана з тим, що тут колись росли берези. Наскільки мені відомо такий вид дерева як берези не був поширений Великим Лугом, але враховуючи той факт, що на нашій території за часів Російської Імперії володіли землями дворяни та поміщики, можна припустити, що берези були сюди завезені і висаджені.

Балка Березнегувата є одним з наймальовничіших місць нашого краю. Витоки її починаються зі степу, а ось впадає балка на околицях села Доброї Надії в річку Бугай і далі в річку Дніпро.

Ягнята в балці

15.04.2018р.

Балкою Березнегуватою як і іншими сусідніми балками колись протікала річка і впадала в річку Дніпро. Місцеві жителі тут плавали на дерев'яних човнах, які займалися рибальством.
Балка Березнегувата бере свої витоки за селом Новокиївкою біля покинутого села Басина. Також існує ще два відроги трохи північніше один з них розташовується у занедбаного хутора Мар'їн Дар, а другий у старовинного і також занедбаного скотарня.

Світлину зроблено в долині балки, де ще не так давно протікала річка.

Із архіву місцевих мешканців

Нам відомо з джерела - "Каменоломни и разработки простых ископаемых России 1894г." про те, що в цих краях розташовувалися в XIX столітті каменоломні, де добували вапняк. У селі Добра Надія місцевий житель нам показав місце, де провалюється земля, пов'язано це саме з тією обставиною, що під землею велися вироблення каменю. Вхід у каменоломні знайти зараз не вдалося.
Криниця розташовується прямо в долині балки Березнегуватої, на території де колись знаходилося село Басина, яке також відзначено на карті Шуберта XIX століття. За спогадами одного із старожилів над колодязем було встановлено журавель.

Стара криниця

14.10.2019р.

Деякі місцеві жителі із села Новокиївки до туристів зовсім не звикли, взяти наприклад випадок, який зі мною стався у 2019 році, під час того, як я робив фото косогора у балці, жінка, яка потрапила до кадру заявила - "ходять тут усі, фотографують" , а потім корови пропадають". При цьому я був у супроводі ще однієї місцевої мешканки.

Таку настороженість можна зрозуміти, адже половину села вже практично розібрано, багато місцевих жителів переїхали, хто залишив світ, а будинки (хати) розбирають.

Село Новокиївки до революції мало назву – Царська Милість, село має досить цікаву історію. Місцеві жителі часто виганяють на пасовищу худобу в пониззі балки. Хоч річки вже практично і немає, хоча біжить ще невелике тім'ячко, тому трави тут достатньо.

Відріг балки Березнегуватої на заході сонця

18.09.2017р.

Торкаючись теми балок не можна не згадати про ставки, які споруджені практично на кожній балці, а буває по три ставки і більше. Місцеві жителі найчастіше називають ці ставки - ставками. Ставки створювалися, зазвичай, для зрошення полів. Зараз багато таких ставків беруть в оренду, розводять рибу та запрошують рибалок на платну рибалку.

Ставок

Подорожую уздовж балки у 2017 році разом із товаришем Костянтином, який приїхав із сусіднього міста Запоріжжя, ми виявили кілька вікових груш. Радує все-таки, що залишилися такі старовинні дерева в нашому краї, адже це як кажуть - німі свідки, уявити тільки можна, скільки вони всього бачили на своєму віку!

Біля вікової груші

18.11.2017р.

Весною 2021 року я знову побував у цих краях, проїжджаючи я помітив одну із вікових груш, що ми виявили у 2017 році, дуже порадувало, що незважаючи на масові вирубки у нашому регіоні вікова груша збереглася та цвіте! Хотілося б, щоб якнайбільше дерев збереглося в нашому краї.

Грушв в цвіту

04.05.2021р.

Мене познайомили з місцевим корінним жителем із села Добра Надія - Іваном Ігнатовичем Масалютіним, який розповів та провів нам екскурсію балкою Березнегуватою.

Іван Ігнатович любить своє рідне село, захоплюється історією. У дитинстві він виходив тут практично кожен куточок, причому кілька разів.

У книзі "Слідами Запорожців", автором якої є відомий історик Дмитро Яворницький, я знайшов розповідь корінного старожила із сусіднього села Красногригорівка, зі старим, якому в книзі вказано було 116 років особисто розмовляв Дмитро Яворницький. Дивовижний той факт, що старого звали Іван Гнатович Россолода.

Іван Ігнатович, тримає в руках шкуру, яку скинув полоз

у народі більше відомий як (жовтобрюх)

Міжнародна наукова назва – Coluber

31.07.2020р.

Орла, який на фотографії, ми зустріли в одній із краєзнавчих експедицій, неподалік балки Березнегуватої біля берега Каховського водосховища. Швидше за все це різновид орла – орлан. Цей вид занесено до Червоної книги України.

З тваринного світу у балці Березнегуватої зустрічаються орли, полози (жовтобрюхи), козулі, зайці, фазани та інші представники. Місцеві жителі із села Доброї Надії стверджують, що іноді навіть зустрічаються вовки, які крадуть худобу прямо із села.

Орел 15.05.2021р.

Автор фото - Сергій Клачук

Стадо у байрачному лісі

18.11.2017р.

У балці Березнегуватої розташовується байрачний ліс, де ростуть такі дерева як: в'яз, груша, верба, граб, дуби та інші дерева. Серед яких існують і ті, яким уже більше століття. Всі ці дерева здавна росли Великим Лугом Запорізьким.

Іван Ігнатович разом із Мар'яном Корбутом

31.07.2020р.

Іван Ігнатович розповів нам, що це найвища гора у балці Березнегуватої. Звідки відкривається один із найкрасивіших видів. У дитинстві вони із друзями каталися тут. З цієї гірки каталися старші хлопці, хто молодший, вибирали більш пологий схил.

Найкрутіший пагорб балки Березнегувата

31.07.2020р.

За словами Івана Ігнатійовича в цьому місці колись була стара дорога, внизу вона розходилася в різні боки, одна з них йшла у бік села Вишетарасівки, а друга в село Новокиївку

Саме тут розходилась дорога в с. Вищетарасівка та с. Новокиївка

31.07.2020р.

Для мене ця робота стала хоч і не великою, але багаторічною працею, результатом, якому я радий. Хоч часто я добирався до цієї місцевості пішки, бив ноги об каміння, не один мозоль натер, проходив десятки кілометрів по пересіченій місцевості, піднімаючись на круті пагорби, вдихаючи віковий ґрунтовий пил. Але щоразу відвідуючи Добру Надію, старовинні цвинтарі з кам'яними хрестами, балку я ніби поринав у святе джерело і набирався сил!

Розторопша плямиста

Міжнародна наукова назва – Silybum marianum

15.04.2018р.

Бурачок голоніжковий

Міжнародна наукова назва – Alyssum gymnopodum

15.04.2018р.

Крокус

Міжнародна наукова назва – Crocus vernus

15.04.2018р.


Якщо Вам більше відомо про історію балки Березнегувата, пишіть на пошту: mariankorbut@gmail.com