СКРИНЯ ЗА ЯКОЮ МОЖНА ВИВЧАТИ ІСТОРІЮ

"ДУБ ПРИ ЛИМАНІ"

Скринька "Дуб при лимані"

S-2
1200
грн.
Дерев'яна скринька із унікальним розписом, де зображено віковий дуб, який росте на острові Городище (Томаківка), поблизу Чернишівського лиману. Розміри 24*12*8 см

До скрині додається історичний матеріал, який містить історичний нарис про острів Городище, де за словами багатьох відомих істориків розташовувалась одна із перших Запорозьких Січей, а саме - Томаківська Січ.

  • Скриню створено з метою популяризації природніх об'єктів та донесення інформації про цінність їх збереження.
  • Зацікавлення до вивченні історії рідного краю всих верств населення.
  • Відновленняя старовинного ремесла - розпис дерева.

Дата виготовлення скрині 05.02.2023р.
Художник - Анастасія Цибульська.
Ідея проєкту - Мар'ян Корбут.

НА СКРИНІ ВІДОБРАЖЕНО МАЛЕНЬКУ ЧАСТИНУ

ВЕЛИКОГО ЛУГУ ЗАПОРОЗЬКОГО

"Великий Луг - історична назва місцевості, величезних річкових плавнів, що розміщувалися в XVI столітті - XVIII столітті нижче за пороги на лівому березі річки Дніпра між Дніпром і його лівою притокою Конкою, по якій у XVIII столітті проходив кордон з Кримським ханством. Вся ця місцевість належала до Запорізької Січі. З великим Лугом нерідко ототожнювалося все Запоріжжя".


Дуб, який зображено на скрині, росте на унікальних залишках Великого Лугу на острові Городище (Томаківка), де колись за думкою багатьох істориків була розташована одна із Запорозьких Січей, а саме - Томаківська Січ.

ОСТАННІЙ ДУБ

ОСТРОВА ГОРОДИЩЕ (ТОМАКІВКА)

У 2016-2017 роках учасники товариства "Марганець Туристичний" досліджували територію острова Городище (Томаківка). Ще у низині острова біля Чернишівського лиману дерево помітив керівник товариства Мар’ян Корбут та запропонував підійти, роздивитися ближче, з’ясувати, яке це дерево. Наблизившись до дерева, учасники товариства були приголомшені: адже це був величезний дуб.
«За старих часів, за розповідями, острів був покритий величезним лісом, особливо по околицях, а на самій середині його "гойдався височенний дуб". Під тим дубом нібито була закопана велика скарбниця. У той час річки, що обтікають острів, були і глибші, і швидші.»
Із книги «ЗАПОРІЖЖЯ В ОСТАТКАХ СТАРОВИНИ І ПРЕДАНІЯХ НАРОДУ" (1888).

ЕКСКУРСІЇ

ДО ДУБУ

Кілька разів учасники товариства "Марганець Туристичний" приводили екскурсантів до дуба. Гості були у захваті від міцного дерева та природних ландшафтів острову Городище. Особливо запам'яталась екскурсія влітку, під час якої група туристів вирішила відпочити від спеки під розлогим гіллям величезного дуба.
Згадуємо, який був прекрасний дуб взимку! Та й не лише взимку – в будь-яку пору року. Дуб утворював навколо себе приємну атмосферу та притягував мандрівників.

ЧЕРНИШІВСЬКИЙ

ЛИМАН

Чернишівський лиман зображено з усіх сторін скриньки. Лиман є також відомим, адже він згадується у багатьох історичних джерелах.
"Великий Луг Запорізький": "Із заходу острів відокремлює від степу Чернишівський лиман, через який ніяк не могли дістати запорожців тодішні гармати, бо він має близько трьох верст вшир. Із книги Олександра Феофановича Кащенко - "Великий Луг Запорозький".
Назва лиману пов'язана з тим, що колись у давнину цими землями володів граф - Іван Григорович Чернишов. Доречі, так називали й села Красногригорівку та Городище, які розташовані поруч. Також північніше існує балка Чернишівка.

НЕМАЄ ВЖЕ ДУБА,

АЛЕ ПАМ'ЯТЬ ПРО НЬОГО ЖИВА!

Нам хотілось вірити в порядність людей, в їх розуміння цінності старовинних дерев... Але одного разу ми прийшли і натрапили на ... ще один пеньок. Дуба вже не було. Учасникам товариства "Марганець Туристичний" дуже прикро за наших земляків, що так зневажливо ставляться до природи. Вже давно немає дуба, але пам'ять про нього жива!

Шкода, що вже немає дуба на острові. Проте ми раді, що хоча б нам пощастило знайти його, побачити наживо, сфотографувати його. Так ми зберегли інформацію про величезні старовинні дуби, що колись були на острові, увіковічили останній дуб на фото. І можемо хоч приблизно уявити, як би могла виглядати дубова алея на острові Городище поблизу Чернишівського лиману.

ЗРОБИТИ СПИЛ ДУБУ,

ЩОБ ЗБЕРІГТИ ХОТЬ ЩОСЬ...

У 2019 році учасники товариства "Марганець Туристичний" вирішили зробити спил з пеньку дубу, щоб згодом передати його до місцевого країзначого музею. Не так просто було це зробити. Зробивши спил дубу, ми розмістили його у одного з учасників нашого товариства та навіть показували його деяким туристам.

СПРОБА ВИСАДИТИ МОЛОДИЙ ДУБОК

НА ВЕРШИНІ ОСТРОВА ГОРОДИЩЕ

Учасники товариства "Марганець Туристичний" вирішили висадити на вершині острову молодий дубок. Деревце росло приблизно два роки. Ми інколи приходили його поливати, воду носили з річки Ревун за п’ятсот метрів. Деякі люди також допомагали з поливом. Але, на жаль, незважаючи на всі зусилля, одного літа дубок засох. Тільки уявіть, як важко виростити дерево! Але, мабуть, ще важче - зберегти!

ТЕПЕР СПИЛ ДУБУ

ЦЕ МУЗЕЙНИЙ ЕКСПОНАТ

Відомий історик Дмитро Іванович колись працював у музеї Дніпропетровський національний історичний музей ім. Яворницького на той момент імені Поля у м. Дніпрі, тоді Катеринославі мріяв про те, щоб розмістити кільця (спили) величезних та старих дубів у музеї. Дуби росли неподалік музею в парку. Наскільки я пам'ятаю Дмитру Яворницькому не вдалося здійснити цей задум.


У 2021 році учасниками товариства "Марганець Туристичний" був доставлений до Марганецького краєзнавчого міського музею спил вікового дубу.

Можна з упевненістю сказати, що ми здійснили одну мрію Дмитра Івановича Яворницького тільки в місті Марганці! Дякую хлопцям, які підтримали і ми разом змогли здійснити наш задум!

Немає тепер дубу, який не так давно ріс на острові Городище. Учасники нашого товариства намагались зберегти дерево, але цього було замало.

Дуб є одним із символів Запорозького козацтва, тому він був таким важливим на цьому острові.

Історія з дубом, який було варварськи знищено місцевим аборигеном. Це характеризує неприпустиме ставлення деяких місцевих мешканців до нашої природи. Скоріш за все такі речі відбуваються через недосвіченість.

Нехватка кошт не є приводом для порушення чинного законодавства.

Мета нашої команди побороти тотальне безкультур'я та надати народу можливість набуття моральних цінностей.


У 2021 році наше товариство змогло зберегти "Дуб Володимира".